Електричні машини

§ 7.1. Генератор незалежного збудження

§ 7.1. Генератор незалежного збудження
На рис. 7.1 представлена принципова схема генератора постійного струму незалежного збудження. Обмотка збудження його живиться постійним струмом від стороннього джерела. Цей спосіб збудження застосовується в генераторах високої напруги (при U  500 В); низької напруги для електрохімічних цілей (при U = 4 ÷ 6 В); з широкими межами регулювання напруги на затискачах.
Характеристика холостого ходу генератора.
Характеристика холостого ходу генератора являє собою графічно зображену залежність е.р.с. Е якоря від струму ІВ збудження при постійній швидкості обертання п =const і струмі якоря І2=0:
Ця характеристика в іншому масштабі являє собою криву намагнічування машини Фδ = f(FП) і є основною характеристикою, що визначає робочі властивості генератора. На рис. 7.2 представлена ця крива. На підставі рівняння (4.2) і рис. 7.2 можна написати:
для ординати:
для абсциси:
де k і q — масштаби е.р.с. і струму порушення.
Таким чином, будь-яка ордината або абсциса кривої, зображеної на рис. 7.2, залежно від масштабу виражає відповідно або магнітне поле полюса в повітряному проміжку Фδ і м.р.с. збудження на пару полюсів FП, або е.р.с. якоря Е і струм порушення Ів.
Практично характеристика холостого ходу цього генератора знімається дослідним шляхом — вимірюванням вольтметром напруги на затискачах розімкнутого якоря при поступовій зміні струму збудження. Внаслідок наявності залишкового магнетизму в полюсах і станині машини дослідна крива зазвичай починається трохи вище (на Ео) початку координат (див. рис. 7.2).
Навантажувальна характеристика генератора.
Навантажувальна характеристика генератора являє собою графічно зображену залежність напруги на його затискачах від струму збудження при постійних значеннях швидкості обертання і струму якоря (n = const; І2 = const): U=f(IB).
Якщо в коло якоря генератора при певному значенні напруги на його затискачах включити навантаження у вигляді омічного опору, то в цьому колі потече струм І2 і напруга генератора при даному струмі збудження трохи зменшиться.
Зменшення напруги при навантаженні в цьому випадку відбудеться під впливом розмагнічуючої дії м.р.с. якоря на поле полюсів FR і падіння напруги в омічному опорі обмотки якоря і щіткових контактів від струму якоря І2r2, де FR = FВ + Fq ; r2 = r2 + rщ, при цьому FB — поздовжня складова м.р.с. якоря на пару полюсів при зсуві щіток з геометричної нейтралі, яка визначається рівнянням ,
а; Fq’ — еквівалентна м.р.с. якоря на парі полюсів, яка відповідає ослабленню їх поля поперечній м.р.с. якоря через насичення зубцевого шару його, А; r'2 — омічний опір обмотки якоря, Ом; rщ — перехідний опір контактів щіток і колектора, Ом.
На рис. 7.3 крива 1 зображує характеристику холостого ходу генератора, зняту дослідним шляхом при струмі якоря І2 = 0. Нехай при струмі збудження Ів = ОА напруга на затискачах розімкнутого якоря визначається ординатою Uo = Аа. При навантаженні струмом якоря І2 напруга генератора складе величину U = Ad. Для визначення точки d потрібно відкласти в масштабі струму збудження відрізок розмагнічуючої м.р.с. якоря АВ = FR/(2wn) уліво від вертикальної лінії Аа, при цьому wп — число витків обмотки збудження на полюс. Тоді ордината Вb буде виражати е.р.с. якоря при навантаженні Е = Вb = Ас. Напруга на затискачах якоря менше цієї е.р.с. на величину падіння напруги в якорі І2r2 = cd. Отже, U = Е - І2r2, або U = Ad = Ас — cd. Трикутник bcd, катети якого виражають вплив м.р.с. якоря й падіння напруги в ньому на напругу генератора, називають характеристичним трикутником. При побудові характеристик генераторів постійного струму катети цього трикутника для простоти зазвичай приймають пропорційними струму якоря. У дійсності ж катет bс, що виражає вплив м.р.с. якоря на поле полюсів, залежить від стану насичення магнітної системи машини й у загальному випадку не цілком пропорційний струму якоря. На рис. 7.3 показано досліджену навантажувальну характеристику (криву 2').
При розгляді навантажувальної характеристики генератора U = f(І2) при І2 = const сторони характеристичного трикутника bcd при різних струмах збудження приймаються незмінними. Отже, для побудови названої характеристики досить переміщати цей трикутник паралельно самому собі, торкаючись точкою b характеристики холостого ходу. Тоді точка d трикутника опише навантажувальну характеристику (крива 2). Оскільки при дослідженні можна підтримувати постійними різні по величині струми якоря, то можна побудувати сімейство навантажувальних характеристик, подібних кривій 2.
Так, наприклад, характеристика холостого ходу машини (крива 1 на рис. 7.3) являє собою окремий випадок навантажувальної характеристики її при струмі якоря І2 = 0.
Зовнішня характеристика генератора. Зовнішня характеристика генератора незалежного збудження являє собою графічно зображену залежність напруги на його затискачах від струму навантаження при постійних значеннях швидкості обертання і струми збудження (п = const; Ів = const) U=f(I2). Цю характеристику можна зняти дослідним шляхом або ж побудувати графічно по характеристиці холостого ходу. На рис. 7.4 показана побудова зовнішньої характеристики цього генератора при постійному струмі збудження Ів = ОА.
Як і у випадку, зображеному на рис. 7.3, напруга на затискачах генератора при повному навантаженні тут буде також визначатися ординатою U = Ad, яка при переносі в праву систему координат (див. рис. 7.4) буде відповідати точці е зовнішньої характеристики генератора при струмі, якоря І2 = ОС. При холостому ході генератора, коли струм якоря І2 = 0, другою точкою цієї характеристики буде точка f, що одержується переносом точки а з лівої системи координат (див. рис. 7.4).
Для побудови зовнішньої характеристики потрібно визначити ще одну точку, наприклад при струмі якоря OD = І2/2. При цьому струмі сторони характеристичного трикутника bсd зменшаться вдвічі. Новий трикутник b'с'd' займе на рис. 7.4 інше положення між кривою 1 і ординатою Аа. Точка d' його, перенесена вправо, визначить точку зовнішньої характеристики е' при струмі якоря OD = І2/2. Тоді зовнішня характеристика даного генератора пройде через точки f, е' і е (крива 2). Відносна зміна напруги генератора при переході від холостого ходу до номінального навантаження
Якщо тепер величину зовнішнього опору навантаження генератора незалежного збудження поступово довести до нуля, то струм якоря його значно зросте, а напруга на затискачах зменшиться до нуля (штрихова частина кривої 2 на рис. 7.4). Це буде режим установленого короткого замикання генератора. Для даного типу машини такий режим при повному збудженні є неприпустимим, тому що може привести до ушкодження обмотки якоря і колектора від надмірного підвищення температури.
Для наближеного визначення кратності струму встановленого короткого замикання І2у/І2 потрібно із точки А (див. рис. 7.4) провести лінію bкdк паралельно гіпотенузі bd характеристичного трикутника bсd. Тоді ця кратність (див. рис. 7.4)